9-клас

Тема: "Вишивка бісером"

1. Історія виненнення бісерного рукоділля
2. Матеріали та інструменти
3. Способи вишивання бісерної лінії
4. Вибір проектної роботи. Робота над проектом.

Вишивка бісером: красиве хобі для терплячих людей

1. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ БІСЕРУ











Мистецтво виготовлення виробів з бісеру сягає  глибини  віків. Виготовлення прикрас з бісеру – один із самих загадкових, найцікавіших видів народної творчості.

Бісер поширений у всіх культурах світу. Його використовували  не лише як матеріал для виготовлення прикрас, але й як засіб платежу. З бісеру виготовляли чотки у християнстві і буддизмі.
Найпоширенішим видом скляних виробів було намисто. Завдяки вдосконаленню технології виготовлення, його можна було робити все дрібнішим. Так виник бісер. Спочатку його виготовляли з непрозорого скла переважно чорно-синього або зеленого кольору різними способами. Розплавлену скляну масу витягували у тонку нитку та накручували на мідний стержень, товщина якого відповідала отвору намистинок. Після цього стержень вилучали, а намистинку повторно нагрівали, обробляючи вручну. Технологія  скловиробництва  постійно вдосконалювалася. Так у ІІст. до н.е з’явилося напівпрозоре скло, а в І  ст. до н.е почали варити прозоре скло різних кольорів.
Інтерес до даного виду творчості в різні часи то раптового зростав, то практично повністю зникав. Виготовлення виробів з бісеру має свою багатовікову історію й особливості розвитку.
Людина по своїй природі прагне краси. Вона з давніх-давен оздоблювала своє житло, одяг та предмети побуту. Багато красивих речей можна створити з намистинок, стеклярусу, блискіток.
Про історію виникнення бісеру сьогодні можна сперечатися. За легендою вперше зуміли добути бісер фінікійці. Приблизно шість тисячоліть тому,  фінікійські купці везли по Середземному морю природний мінерал – селітру,  що добули в долині Нілу, в Африці. Подорожуючи, вони висадилися на  піщаний  берег Сирії. Взявшись готувати собі їжу, не змогли знайти великих каменів, щоб обкласти багаття та поставити на них посуд. Вирішили використати для цього великі шматки селітри. Вранці, розгрібаючи попіл, купці виявили чудовий злиток, який був твердий мов камінь, горів вогнем на сонці, був чистим і прозорим як вода. Багаття зуміло розтопити селітру, поєднати її з річковим піском. Так утворилось найперше скло, давши початок скловиробництву.
Існує також версія що  батьківщиною скла  був Давній Єгипет. Археологічні розкопки свідчать про те що оздобленням  речей та виготовленням  бісерних прикрас тут займалися ще в ІV ст. до н.е. Саме з Єгиптом пов’язані перші згадки про бісер. Назва його походить від арабського слова «бусра, бусер – штучні перли». В давньому Єгипті жінки і чоловіки носили намисто з бісеру.
Із Давнього Єгипту й Сирії виробництво скла поширилося в Римську імперію, оскільки Єгипет був завойований римлянами. Саме в римській імперії було винайдено спосіб видування скляних виробів за допомогою трубки. З краплі розплавленої скляної маси майстер за допомогою трубочки (тростяної чи залізної)  видував трубочки малого діаметра. Видуті трубочки розрізали спеціальними ножицями на дрібні частинки і піддавали обробці. Спочатку шліфували в барабані сумішшю товченого вугілля з вапном. Після заповнення отворів бісер висушували, змішували з невеликою кількістю піску і нагрівали до темно-червоного кольору в чавунних барабанах, які повільно оберталися. Під час цього процесу розм’якшені скляні кільця округлялися, згладжувалися нерівності, обертання не давало їм сплющитися, а порошкова суміш запобігала запливанню отворів. Після охолодження бісер промивали, висушували, повторно шліфували для повернення блиску, втраченого при розжарюванні.
Виробництво бісеру поширились у Грецію, Галію (теперішня Франція), Візантію, Німеччину. Внаслідок розколу Римської імперії на дві держави, центр склоробства було перенесено у її східну частину – Візантію. Після занепаду Візантії,  Венеція на довгі роки (X-XVIIIст.) стала володаркою технології скловиробництва, а наприкінціXVIст. почали займатися скловарінням у Богемії (Північна Чехія).
На території нашої держави  бісер був відомий ще у VI- IIIст.. до н.е., про що свідчать прикраси з скляного намиста,  бісеру, стеклярусу знайдені у похованнях тих часів. Всі народи  які тут проживали: скіфи, сармати, давні слов’яни були знайомі з оздобленням одягу,  взуття та предметів побуту бісером.
За часів Київської Русі жінки та діти носили намисто, браслетирізного кольору, причому дані вироби  вже виготовлялися у місцевих  майстернях.  Татаро-монгольська навала надовго перервала розвиток скловиробництва на Русі. Лише в XV ст.  рукодільниці почали використовувати венеціанський бісер для виготовлення предметів культового призначення, одягу та речей духовенства.
Починаючи зXVIIIст. бісер, який ввозили з Венеції використовували у домашньому рукоділлі. Попит на бісер зріс. Тому у 1754 р. М.В.Ломоносов відкрив Усть-Рудицьку фабрику. Тут виготовляли: бісер, стеклярус, грановані каміння та брошки, кольорове скло. Фабрика проіснувала 10 років і була закрита невдовзі після смерті Ломоносова.У кінціXVIII-XIX ст. захоплення бісерними ремеслами в аристократичних колах були досить поширеними на Русі. У кінці XIXст. бісерне мистецтво поширилось провінційними містами, а з появою недорого бісеру ( відкриття кустарних майстерень у Московській, Казанській, Гродненській, Київській губерніях), цим рукоділлям почали займатися в селах.
Популярний бісер і сьогодні. Його широко застосовують для оздоблення одягу, виготовлення аксесуарів. Вражають своєю чарівністю бісерні сучасні і народні прикраси. Для оздоблення предметів інтер’єру бісер є незамінним та неповторним матеріалом.
2. Матеріали та інструменти.

ВИДи БіСЕРА


Форма бісера
круглийкаплеподібний богемский (дуже мілкий бісер)фарфале (схожий на вісімку або знак безкінечности)

Отвір бісера
квадратнийкруглий

Прозорість скла, з якого зроблений бісер
напівпрозоре склонепрозоре склопрозоре скло

Покриття бісера
матовийжемчужнийсмугасте стеклокольорова лінія всередині
веселковийірисметаллізованийзолота лінія всередині
кольоровийглянцевиймармуровийвогник(із сріблястою лінією)

Розмір та номер у міліметрах:
 

мм
2/05,4-5,8
3/04,9-5,3
4/04,4-4,8
5/03,8-4,3
6/03,3-3,7
7/02,9-3,2
8/02,5-2,8
9/02,2-2,4
10/02,0-2,1
11/01,8-1,9
12/01,7
13/01,6
14/01,4-1,5



Матеріали та інструменти для вишивання бісером

Голки
Само собою, тип і розмір використовуваної голки залежить від величини отвору в намистинах. Розмір голки зазвичай відповідає номеру бісеру. Номери голок для бісеру - 10, 12, 13 і 15. Найчастіше використовуються голки №12.
Буває дуже важко вставити нитку в маленьке вушко голки, тут можна поступити наступним чином:
1. Зріжте кінець нитки під кутом і навощите нитка кінця, він стане більш твердим і нитка не буде розпускатися.
2. Спробуйте скористатися нитковдевателем, який зазвичай входить в комплект приладдя до швейній машині або в набір голок.
Нитки
Використовуються міцні (капронові, шовкові) нитки, а також муліне. Товщина і колір використовуваної нитки залежить від розміру отвору в бусини і вушко голки, а також від способу шиття, схеми кольорів, тканини та дизайну вишивки. Будь-яку нитку перед використанням слід продернуть через шматочок воску, щоб вона стала міцніше, пластичніше і не расплеталась в процесі роботи.
Найбільше для вишивки бісером по тканині підходять тонкі синтетичні нитки.

Бісер: 
стеклярус, рубаний бісер, намистини, стрази, камені, блискітки, паєтки
Перед початком роботи перевірте, чи не змиється фарба, не зійде перламутр з бусинок, не розплавляться чи намистинки під час прання, відпарювання або прасування, якщо виникне необхідність в таких операціях з тканиною. 

П'яльця або підрамник
Під час вишивання бісером дуже важливо, щоб полотно було добре натягнуто. Дуже зручні п'яльця на стійці і ті, які можна прикріпити до краю стола або на ручці крісла - тоді обидві руки будуть вільні. Для великих і об'ємних полотен потрібні великі прямокутні п'яльця, в яких вміститься весь малюнок, т. к. об'ємна вишивка не дозволить пересунути виріб. Якщо п'яльця великі, то полотно можна "наростити", приметав по краях додаткові смужки тканини.

Тканина для виробу: канва або тюль, сутаж
Намагайтеся вибирати такий матеріал для вишивки, щоб він не був сильно мнущимся, мазким, не вимагав частого прання та прасування. Врахуйте, що вишивка скляними намистинками з тонкої тканини може деформувати виріб під вагою бусинок. Тому зазвичай намагаються шити з тканини, яка здатна витримати вагу бісеру.
Перед початком роботи потрібно акуратно скопіювати малюнок на тканину за допомогою копіювального паперу, крейди або мила. Для перекладу малюнка на трикотаж потрібно прикріпити до тканини аркуш кальки, на якому попередньо зроблена копія малюнка, і прошити малюнок. Потім обережно обірвати папір, не витягаючи ниток, якими прошитий малюнок.

Плоскогубці, гострозубці
Для обрізання і закручування петлею дроту, для витягування застрягла в бусини голки, а також для видалення зайвої намистини в ряду тканого або вишитого малюнка.

Міліметрівка
Для малювання складних схем тканих виробів.

Стилет чи шило
Для прочищення отворів в намистинах, для розширення отворів дерев'яних та паперових виробів.

Деякі інші дрібниці:
Ножиці, віск (щоб зробити нитку міцніше)

3. Способи  вишивання бісерної лінії.

http://vishivanka.net.ua/article/6

4. Вибір проектної роботи. Робота над проектом.
Етапи проектування:

http://trydu9gym.blogspot.com/p/blog-page_01.html

Техніка безпеки під час вишивання бісером:

http://tekhnobiser.blogspot.com/p/blog-page_22.html

Виконання проектної роботи на власний вибір


 Оформлення готової роботи.

https://handmadebase.com/uk/frame-for-embroidery-design-ready/

Перелік робіт: Вишита бісером картина

Проектні роботи та  конспект основної теми у зошиті потрібно здати не пізніше 27 травня 2020 р!

Фото готових виробів для оцінювання можна надсилати

 на вайбер  (093-876-28-29). Вкажіть прізвище, ім"я та клас. Дякую!

Комментарии

Популярные сообщения